брудний


брудний
[брудни/й]
м. (на) -дно/му /-д(‘)н'і/м, мн. -д(‘)н'і/

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Смотреть что такое "брудний" в других словарях:

  • брудний — а/, е/. 1) Покритий брудом (у 1 знач.), болотом; з брудом. 2) Нечистий, замазаний, забруднений. || Сірувато мутний (про колір). || За виконання якого людина брудниться. Брудна робота. 3) перен. Який викликає моральну огиду, осуд; огидний,… …   Український тлумачний словник

  • брудний — I 1) (про істоту / річ покритий гряззю, болотом), заболочений, закаляний 2) (про зовнішній вигляд кого / чого н. покритий брудом, немитий тощо), забруднений, замазаний, вимазаний, замащений; замурзаний, зашмарований; несвіжий, заношений (про одяг …   Словник синонімів української мови

  • брудний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • неохарний — брудний, недбалий [III] …   Толковый украинский словарь

  • мазуратий — брудний, не помитий …   Лемківський Словничок

  • нехарний — Нехарний: брудний, неохайний [22] неохайний, брудний [21;1;14;16;IV,V,X] неохайний [VII] нечистий, неохайний, брудний [VI] …   Толковый украинский словарь

  • курмання — Курмання: брудний одяг [I(Ів.Фр.);14 ] брудний одяг, лахи [21] лахміття [11;16;51;22] лахміття, мотуззя [IV] лахміття, нужденне майно [25] мотуззя, дрантя, лахміття [VIII] …   Толковый украинский словарь

  • брудненький — а, е. Зменш. до брудний …   Український тлумачний словник

  • брудно — Присл. до брудний. || у знач. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • бруднуватий — а, е. Злегка, трохи брудний (у 1, 2 знач.) …   Український тлумачний словник